Контакти

Якщо ви маєте запитання чи ділові пропозиції,
хотіли б замовити портрет або придбати роботу, 
напишіть мені електронною поштою або
скористайтесь формою для зв'язку

Дякую! Якщо у вас достатньо термінове повідомлення, мій телефон — 050 464 00 90.
Виникла невідома помілка і повідомлення не пройшло. Спробуйте ще раз, все мало б бути ок

Біографія

1963

Народився в місті Пенза, Росія. Батьки інженери. Дитячий садок, школа, художня студія, поїздки влітку до дідуся, все як у всіх.

1981

Працював на заводі художником-оформлювачем, не сподобалося ходити на роботу на восьму годину ранку, а потім дивитися на годинник, коли закінчиться робочий день.

1981

Довгий час займався спортом, отримав звання майстра спорту СРСР з кулевої стрільби.

1981

Вступив на живописно-педагогічне відділення Пензенського художнього училища імені
К.А. Cавицького.

1982–1984

Служив у Радянській армії. Був поганим солдатом, бо не можу виконуваті немотивовані накази.

1984

Продовжив навчання у художньому училищі.

1986

Одружився, народився син Ілля.

1987

Закінчив Пензенське художнє училище і переїхав до України у місто Черкаси на батькивщину дружини, там влаштувався на роботу в майстерні Художнього фонду України. Різав дерево, гіпс, займався мозаїкою, розписом, вітражем. Паралельно освоїв ювелірку і довгий час займався художнім сріблом.

1995

Преселився в нову квартиру на березі Дніпра і завів собаку.

1998

Згадав про освіту живописця, написав портрет дружини. Втім перша персональна виставка у 1998-му році була ювелірною і називалась «Художнє срібло».

2000

Став постійним учасником живописних виставок різного рівня,
живопис все більше захоплює і стає основним заняттям.

2003

Вступив до Спілки дизайнерів України як дизайнер ювелірних виробів.

2004–сьогодні

Викладаю рисунок у Черкаському державному бізнес-коледжі на відділенні дизайну.

2010

Вступив до Національної спілки художників України. Маю сім персональних виставок, роботи зберігаються в Черкаському обласному художньому музеї, Канівському Національному музеї Тараса Шевченка, Кам'янському державному музеї-заповіднику, приватних колекціях України, Росії, Європи, США, Азії.

...

Пишу пензлями, мастихінами, будівельними шпателями, пальцями і долонями, ганчірками та іншими неспеціалізованими предметами, ллю на полотно розчинник з пляшки, але, при цьому вважаю себе реалістом і консерватором. Трепетно ставлюся до живописних технологій. У живопису не намагаюсь нікому нічого доводити, на мій погляд, він повинен бути правдивим, естетичним, грамотним. Всілякі ізми, «Я так бачу світ ...» — це не моє.